Лікувати мистецтвом. Це можуть у столичній психоневрологічній лікарні ім. Павлова. Там для людей, які страждають на психічні розлади, організували спеціальний театр «Будьмо». У ньому можна не тільки проявити себе, а й покращити емоційний стан. На сцену пускають не всіх. Тих, кому терапія мистецтвом піде на користь, визначає лікар. Матеріал Інтера до міжнародного дня психічного здоров’я.

Олена Кравченко, кореспондент:

— За даними всесвітньої організації охорони здоров’я на планеті налічується 500 мільйонів людей, які страждають на психічні розлади.45 відсотків з них скаржаться на депресію, решта на алкогольну, ігрову та інші залежності, а також психози.

Межа між здоровим і психічно хворим примарна, кажуть лікарі. І лише спеціаліст може визначити, чи потребує людина лікування. При цьому кожному пацієнтові треба не тільки призначати пігулки, а й дарувати частинку своєї душі, зізнаються медики. Ось чому 5 років тому В’ячеслав Мішиєв, головний лікар психоневрологічної лікарні №1 імені Павлова, організував театр «Будьмо». Основна мета студії — дати можливість особливим людям спілкуватися із соціумом.

В’ячеслав Мішиєв, головний психіатр м.Києва, ініціатор створення театру:

— Это искуство терапия, это занятость пациентов, это их возможность релизовать себя по средствам искусства.

Репетиції проходять на території лікарні, там же найчастіше і виступають актори-любителі. На їхні вистави, як правило, приходять рідні та близькі люди. У репертуарі класика — Чехов, Шекспір, Достоєвський. Мистецтво таки зцілює, переконаний режисер театру.

Сергей Ененберг, режисер театру » Будьмо»:

— В течении промежутков времени неоднократно я наблюлад и продолжаю наблюдать самых разных людей с очень яркими переменами в их отношении к себе, к миру.

Віктор Боровик — один з провідних акторів театру. У минулому військовий льотчик, командир ескадрильї, пройшов Афганістан. Чоловік страждав на затяжну депресію, лікувався багато років. Віднайти себе йому допомогла творчість.

Віктор Боровик, актор театру:

— Театр для меня все, я коротко скажу, это моя жизнь, мое вдохновение, это мое амплуа, благодаря чему я себя поддерживаю, чтобы опять не войти в состояние депрессии.

Щороку театр ставить новий спектакль. Один із них грали на справжній театральній сцені. Тоді глядачам навіть бракувало стільців — бо подивитися на творчість цих аматорів було багато охочих. Зараз до показу готують виставу за Чеховим — » Знаємо ми ці ямочки». Її можна переглянути вже наступного місяця у лікарні імені Павлова.

Олена Кравченко Сергій Тищенко, Новини, ТК «Інтер»