Верховна Рада поки що не подовжила мораторій на продаж землі. Натомість депутати ухвалили прийняти в цілому проект Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо набуття права власності на землю».
Про це ідеться в сюжеті ТСН.
Це рішення підтримали 234 нардепи.
Документом передбачається, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть набуватися у власність іноземцями в будь-якій формі. Законом заборонено оформлювати землю на осіб без громадянства та підприємства з іноземними інвестиціями в статутному капіталі. Деякі винятки можливі тільки в разі дотримання порядку успадкування власності.
Водночас земельні ділянки для здійснення господарської діяльності дозволено набувати у власність юридичним особам, заснованим в Україні.
Раніше депутати відхилили два законопроекти від БЮТ і КПУ, за якими заборона на продаж землі мала б тривати до січня 2014-го року.
«Сьогодні міжнародний капітал підштовхує до продажу нашої рідної землі», — прокоментував представник фракції КПУ Сергій Гордієнко.
Не в захваті від рішень колег перебуває і заступник голови ВР Микола Томенко.
«Вважайте, що якщо не буде в наступному парламенті більшості на базі опозиції, то земля стане товаром з 1 січня 2013 року. Всі повинні це розуміти», — попередив він.
У Партії регіонів запевняють, що до ухвалення закону про земельну реформу ані гектара української землі не буде продано.
«Мораторій існує доти, доки не буде прийнято відповідну законодавчу базу продажу землі», — пояснив лідер фракції ПР Олександр Єфремов.
«Якщо покупець один – то зрозуміло, що буде відбуватись. Землю будуть за безцінь скуповувати, а потім вона опинятиметься в чиїхось руках», — турбується голова фонду підтримки реформ Віктор Пинзеник.
Про те, що держава не завжди є гарним менеджером і саме на етапі розподілу зароджується корупція, нагадав і нардеп Олександр Третьяков.
«Повинен бути мораторій на продаж землі. Інакше це може скупити купка людей, котрі спершу скупили виробництво, потім скуплять землю», — пояснив депутат.
Без мораторію і чіткої правової бази лише самі селяни мають вирішувати, що ж насправді робити із своєю землею: продавати чи почекати.