Лідер громадської організації «Український вибір» Віктор Медведчук вважає, що перший референдум, згідно з новим законом, має бути проведено з питання вступу України до Митного союзу, щоб «позбутися ілюзій про так звану безальтернативність європейського вибору».
Про це повідомляє газета «Коммерсантъ Украина» №194 (1684).
Як нагадує газета, кампанія з популяризації вирішення питань за допомогою референдуму стартувала в Україні в середині цього року. Її ідеологом виступив лідер громадської організації «Український вибір» В.Медведчук. Підготовлений під його керівництвом проект змін до Конституції передано до Конституційної асамблеї при Президенті України. Цей документ, на відміну від діючої Конституції, повністю відповідає новому закону про референдум і не припускає участі парламенту в імплементації ухвалених на референдумі рішень.
«Я вважаю, що перший референдум відповідно до нового закону про референдум має бути проведено саме з питання вступу України до Митного союзу, — заявив В.Медведчук. — Це допоможе нашій владі та опозиції позбутися ілюзій про так звану безальтернативність європейського вибору».
Представники опозиції заявляли, що мета підписання закону — зміна Конституції в обхід парламенту. Вони впевнені, що новий закон розв'яже владі руки для приєднання України до Митного союзу і Єдиного економічного простору і ухвалення інших непопулярних рішень. У опозиції також вважають, що для підписання закону у Президента були й інші причини. «Є одна ідея, яка дуже подобається владі — обрання Президента в парламенті. Враховуючи, що результати референдуму не вимагають затвердження Верховної Ради, ми ніяк не зможемо зупинити або оскаржити цей процес», — заявила перший заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Ольга Боднар («БЮТ-Батьківщина»).
Водночас голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук запевнив, що Віктор Янукович — прихильник всенародного обрання Президента. «Я спілкуюся з ним (Віктором Януковичем) дуже часто, проте такого я від нього не чув. Якби він мав намір обиратися на другий термін у парламенті, він принаймні мені б сказав. Але він завжди повторює одну і ту саму фразу: народ обирав Президента і має надалі його обирати», — заявив Л.Кравчук.
Заступник голови парламентської фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко сказав, що «наділений новими правами» народ тепер може ініціювати розгляд будь-якого питання, крім оподаткування і амністії. «А чому відразу Митний союз? Україна може вступити в Євросоюз або НАТО! Необхідно 3 млн. підписів громадян не менш ніж у 2/3 області. Влада нарешті добилася закону, якого не було, по суті, 20 років!» — заявив депутат.
Як повідомлялося, 27 листопада Президент України підписав Закон «Про всеукраїнський референдум». Він набуває чинності наступного дня після офіційної публікації. Як відомо, ухвалення законопроекту авторства народного депутата Дмитра Шпенова (Партія регіонів) у Верховній раді 6 листопада супроводжувалося скандалом. Депутати опозиції заявили про порушення процедури розгляду документа.
У законі дається визначення всеукраїнського референдуму як «однієї з форм безпосередньої демократії в Україні…, що полягає в ухваленні громадянами рішень з питань загальнодержавного значення». Одним із очевидних наслідків ухвалення закону є те, що процедура внесення змін до Конституції значно спрощується.
Зокрема, закон виділяє чотири види всеукраїнських референдумів: законодавчий (ухвалення або зміна закону); ратифікаційний (зміна території України); загальний (з будь-якого питання, крім бюджету, податків і амністії) і конституційний, такий, що припускає ухвалення нової редакції Конституції, внесення до неї змін або їх скасування.
Крім цього, документ вводить ще одне нововведення — він виключає Верховну Раду з процесу імплементації результатів референдуму. «Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою остаточні і не вимагають затвердження або схвалення будь-якими органами державної влади», — говориться в документі.
Згадані норми закону викликають питання, оскільки ст. 155 і 156 Конституції встановлюють складну процедуру внесення Верховною Радою змін до Основного Закону. Зараз внесення змін до Конституції, крім розділів I «Загальні положення», III «Вибори. Референдум» і XIII «Внесення змін до Конституції», припускає два етапи ухвалення: 226 голосами народних депутатів у першому читанні і остаточне затвердження 300 депутатами на наступній сесії. Зміну розділів I, III і XIII може ініціювати Президент або більшість Верховної Ради, і у разі схвалення 300 голосами депутатів питання виноситься на всеукраїнський референдум.