У квартирі без газу, води і туалету — все життя мешкає жінка із закарпатського міста Хуст. Її біда в тому, що оселя розташована в будівлі залізничного вокзалу, якій вже майже 100 років. Тут ніколи не було ані комунальних комунікацій, ані капітального ремонту. А про те, щоб виділити жінці іншу квартиру — влада навіть слухати не хоче. Репортаж Марини Коваль. 
У цій занедбаній будівлі залізничного вокзалу розташована квартира Маргарити Плиски. Це помешкання без усіляких зручностей у 1957 виділили батькам-залізничникам жінки. Після їхньої смерті жінка живе тут сама. 
Маргарита Плиска, мешканка квартири на Хустському вокзалі:
— Ні води, ні водопостачання, ні каналізації, ні газу, нічого, електричне опалення, яке я сама собі провела, поміняла проводку, зробила косметичний ремонт, а після як тече ось цей дах от і от такі от умови, нікому нічого нема ніякого діла. 
Вдень жінка йде до рідних, вдома лише ночує, щоб не обікрали. Іншу квартиру купити не може — немає коштів. Тож намагається вмовити залізничників хоча б комунікації провести. Каже — цього потребує не лише вона. У будівлі вокзалу так само жодних зручностей. 
Марина Коваль, кореспондент:
— Будівлю Хустського залізничного вокзалу звели ще у 1932 році. Відтоді тут практично нічого не змінилося. В приміщенні й досі немає туалетів і водопостачання. 
Начальник залізничної станції не знає, чи будуть взагалі ремонтувати вокзал та проводити комунікації.
— Це не в моїй компетенції, отвічати на ці питання.
— А хто займається, куди нам треба звернутися?
— Начальство Львівської залізниці. 
А от у Хустській мерії кажуть — торік такі плани були. Представники Львівської залізниці мали виділити десять мільйонів гривень на реконструкцію вокзалу і придбання нового помешкання для Маргарити Плиски. Однак тепер скаржаться — немає грошей. 
Володимир Ерфан, секретар Хустської міської рад:
— Міська рада допомогла виготовити технічні умови, тобто погодження всіх служб міської ради були надані, але на жаль, на жаль, у зв’язку з Євро фінансування так і не було виділено. 
Допомогти із виділенням іншого житла — місто не може. Тож жінці доведеться чекати, поки залізниця розбагатіє і все ж розпочне модернізацію станції. Між тим подорожуючі навіть її вигляду зараз жахються. 
Олена Баєва, туристка із Дніпропетровськ:
— В него заходить просто не хочется, страшно выглядит. 
Марина Петечел, жителька Хустського району:
— Залізниця заробляє такі непогані на перевезеннях гроші, і це вид мав би бути набагато кращим. 
Марина Коваль, Юрій Ковальов, Новини, Телеканал «Інтер», Закарпаття.

У квартирі без газу, води і туалету все життя мешкає жінка із закарпатського міста Хуст. Її біда в тому, що оселя розташована в будівлі залізничного вокзалу, якій вже майже 100 років. Тут ніколи не було ані комунальних комунікацій, ані капітального ремонту. А про те, щоб виділити жінці іншу квартиру, влада навіть слухати не хоче. Репортаж Марини Коваль. 

У цій занедбаній будівлі залізничного вокзалу розташована квартира Маргарити Плиски. Це помешкання без усіляких зручностей у 1957 виділили батькам-залізничникам жінки. Після їхньої смерті жінка живе тут сама. 

Маргарита Плиска, мешканка квартири на Хустському вокзалі:

— Ні води, ні водопостачання, ні каналізації, ні газу, нічого, електричне опалення, яке я сама собі провела, поміняла проводку, зробила косметичний ремонт, а після як тече ось цей дах от і от, такі от умови, нікому нічого нема ніякого діла. 

Вдень жінка йде до рідних, вдома лише ночує, щоб не обікрали. Іншу квартиру купити не може — немає коштів. Тож намагається вмовити залізничників хоча б комунікації провести. Каже, цього потребує не лише вона. У будівлі вокзалу так само — жодних зручностей. 

Марина Коваль, кореспондент:

— Будівлю Хустського залізничного вокзалу звели ще у 1932 році. Відтоді тут практично нічого не змінилося. В приміщенні й досі немає туалетів і водопостачання. Начальник залізничної станції не знає, чи будуть взагалі ремонтувати вокзал та проводити комунікації.

— Це не в моїй компетенції, отвічати на ці питання.

— А хто займається, куди нам треба звернутися?

— Начальство Львівської залізниці. 

А от у Хустській мерії кажуть — торік такі плани були. Представники Львівської залізниці мали виділити десять мільйонів гривень на реконструкцію вокзалу і придбання нового помешкання для Маргарити Плиски. Однак тепер скаржаться — немає грошей. 

Володимир Ерфан, секретар Хустської міської ради:

— Міська рада допомогла виготовити технічні умови, тобто погодження всіх служб міської ради були надані, але на жаль, на жаль, у зв’язку з Євро фінансування так і не було виділено. 

Допомогти із виділенням іншого житла місто не може. Тож жінці доведеться чекати, поки залізниця розбагатіє і все ж розпочне модернізацію станції. Між тим подорожуючі навіть її вигляду зараз жахються. 

Олена Баєва, туристка із Дніпропетровська:

— В него заходить просто не хочется, страшно выглядит. 

Марина Петечел, жителька Хустського району:

— Залізниця заробляє такі непогані на перевезеннях гроші, і цей вид мав би бути набагато кращим. 

Марина Коваль, Юрій Ковальов, Новини, телеканал «Інтер», Закарпаття