Вони марять небом і не уявляють свого життя без польотів. В одному із селищ Запорізької області конструктори-аматори самотужки будують літаки. І все це задля єдиної мети — піднятися вище хмар. Про сучасних Ікарів наші кореспонденти.

У звичайному гаражі товариші обговорюють, з чого і як робитимуть літак. На брезенті — малюнки і креслення винищувача Другої світової — «Фокке-Вульф 190». І хоча він був на озброєнні у Люфтваффе — сільських авіаторів це не бентежить.

Валерій Каталкін, конструктор-аматор:

— Красивый самолет, красивый зверь такой. Вот он просто смотрится хорошо, неотразимый. Не знаю, мне он очень нравится.

На своєму подвір’ї Валерій Каталкін зібрав уже три літаки. Першу модель повністю із дерева змайстрував ще на початку дев’яностих. На роботу надихнула стаття у журналі «Моделіст-конструктор».

Валерій Каталкін, конструктор-аматор:

— Там так было хорошо написано — для того, чтобы создать самолет, потребуется сосновый брус, эмолит и немного ткани. Это так подкупило, я начал все собирать.

За льотчика-випробовувача — товариш Валерія. Він колишній інструктор зі стрибків з парашутом — тому підніматись у небо на саморобних літаках не боїться.

Їхній аеродром — одразу за парканом подвір’я. Простір поблизу Молочного лиману дає змогу надлегким літакам безперешкодно і злітати, і сідати — каже Валерій Сухотюк.

Валерій Сухотюк, авіатор-аматор:

— Нас никто не гоняет, не ругает. Мы уходим далеко в поле. У нас степные здесь районы. Для меня это как — я не знаю, как норма жизни, что ли. Я вот полетаю и мне на душе приятно, хорошо.

За створення копії німецького «Фокке-Вульффа» друзі обіцяють взятися вже наступного року. Планують використовувати легендарний винищувач під час реконструкцій бойових дій. Єдине, чого сільські авіаконструктори ще не знають як зробити, щоб у літака стріляли кулемети. Хочуть відвідати якусь кіностудію, подивитися, як влаштований подібний воєнний реквізит.

Сергій Бордюжа, Ігор Воробій, Новини, Телеканал «Інтер», Запорізька область