Сам крутиш, сам смакуєш. В Україні з’явилися пересувні велокав’ярні. За чашкою кави відвідувачі не лише спілкуються, а й крутять педалі, щоб помилуватися краєвидами. Де пролягають шляхи українських велокав’ярень, дізнавалися наші кореспонденти.

— Готовы крутить? Да! Поехали!

Підбори не заважають, втома не відчувається — каже Христина. У велопабі вона святкує свій день народження.

Христина Тіпакова, студентка:

— Да, я нашла в интернете описание этого бара и захотела попробовать. Потому что это какой-то немного спорт, немного отдых, можно по парку прогуляться.

Тут усе, як у звичайному пабі — барна стійка, високі стільці. Їжу відвідувачі приносять із собою. Тримачі для склянок допомогають не розхлюпати напої на крутому повороті.

Сергій Кулик, співвласник велопаба:

— Эта машина едет, когда ее крутит хотя бы четыре человека, то есть она достигает максимальной скорости 9 километров в час.

Велопаб навіть хотіли зареєструвати у ДАІ, але не вийшло — кажуть, скільки б людей не крутило педалі, це все одно це не автівка, а велосипед. А ось виводить на роботу свою велокав’ярню Віра. Відвідувачам тут крутити педалі не пропонують, навпаки — кав’ярня і сама може до вас під’їхати.

Віра Мучник, власниця велокав’ярні:

— Эта кофейня может ездить по прямой гладкой дороге, без горок, спокойно — назад, вперед, влево, вправо.

Ідею підхопили в Голландії, потім два роки розробляли проект. Ще 4 місяці працювали над самою конструкцією. У кав’ярні тільки дизайн — «ретро», обладнання — найсучасніше. Експериментують тут і з напоями.

Віра Мучник, власниця велокав’ярні:

— В нашей кофейне есть авторский напиток — большой кофе с молоком, с двумя сиропами и взбитыми сливками. Это для любителей сладкого, нестандартного.

Вивозити свої кав’ярні на столичні вулиці власники поки що не планують, адже вільно маневрувати заважають схили та бруківка.

Олександра Казакова, Сергій Тіщенко, Новини, Телеканал «Інтер»