«Добрый вечер, говорит и показывает Москва». Кілька десятиліть ці слова, а за ними і головні новини Союзу звучали з вуст Ігоря Кирилова. Протягом цілої епохи він був голосом і обличчям величезної країни. Нещодавно Ігор Кирилов відзначив свій 80 день народження, але саме сьогоднішній день вважає святом. Рівно 55 років тому розпочалася його кар’єра. З легендарним диктором зустрілася Алла Щоличева.

Завжди офіційний — окуляри, краватка і надзвичайно красиве грамотне мовлення. Але він не може втриматися, щоб не жартувати з друзями. Цей голос неможливо не впізнати. Здається, і за 55 років він не змінився. Ті ж інтонації та ж впевненість.

Він завжди мріяв про екран, але по той бік — хотів стати режисером. Доля вирішила інакше. Юний актор Кирилов за один день пройшов шалений конкурс дикторів центрального телебачення. І ввечері вже розповідав новини всьому Союзу.

— Волос у меня было много, к счастью, тогда, так они, еще больше их стало, во все стороны, глаза у меня были, как блюдца, очков еще не было, поэтому очень хорошо это было, вот в таком страхе.

В нього були закохані жінки кількох поколінь. Йому приписували романи та одружували з усіма напарницями. А він півстоліття кохав єдину жінку, свою дружину.

Кирилов таки став актором. Зіграв у кількох фільмах самого себе.

У кінострічці «Заздрість Богів» екранізували реальну ситуацію. В прямому ефірі за 30 років траплялося різне. Він вів «Пісню року», «Голубий вогник», «Парад Перемоги». Але найцікавішою була репортерська робота. Коли Кирилов розказував «вісті з полів».

Ігор Кирилов, диктор:

— Я подошел к одному председателю, который такой, и он держал такой каравай из мироновской пшеницы. И вот он заставил меня попробовать, а я боялся, мне дальше идти надо вести репортаж, а вдруг я подавлюсь этим хлебом. И я отказывался, а он такой простой мужик, попробуй, прямо оторвал кусок и мне в рот засунул. Я ах… и у меня он растаял, как пирожное какое-то.

Його — диктора Центрального телебачення — вважали всемогутнім. Багато років Кирилову писали мільйони глядачів — просили підняти пенсію, влаштувати дитину, знизити ціну на ковбасу. А він, зізнається, півстоліття прагнув зробити телебачення мистецтвом.

Алла Щоличева, Віталій Коваленко, Новини, Російське бюро, Телеканал «Інтер»