Агатові кімнати у Царському селі поблизу Санкт-Петербурга насправді оздоблені яшмою. Таке відкриття зробили реставратори, які відновлювали інтер’єр Великої Зали. Кажуть, три століття тому геологи просто не знали про існування такого каменю і вирішили, що це червоний агат. Всього на замовлення імператриці Катерини Другої збудували 7 таких кімнат. В одній з них реставрація вже завершилася і тепер її можуть побачити туристи. Розповідає Людмила Горбач.

В кінці 18 століття це був останній писк моди. Бароко вже відживало своє. Імператриця Катерина надумала прикрасити приміщення не золотом, а камінням. Саме тим, що схоже на сиру яловичину. Так і з’явились агатові кімнати. І тепер вперше за 300 років тут працювали реставратори. Кажуть, залам нечувано пощастило в часи Великої вітчизняної. Тоді німці головний палац спалили, а тут влаштували клуб.

Ольга Таратинова, директор державного музею-заповідника »Царське село»:

— Сцена была украшена кареотидами из тронного зала, полы были засыпаны мусором и опредедлить их состояние было не возможно.

Окрема бригада майстрів працювала над мармуровими світильниками. Дубові листочки від них німці відламували і забирали собі на пам’ять. І навіть після тривалої реставрації сліди гостювання фашистів добре видно. Це особливість європейського стилю реставрування — нічого не можна доробляти. Лише відновлювати те, що вціліло до сьогодні. Тому й на каміні у великій залі, замість барельєфів лише тіні. Поруч лежать їх точні копії, що співробітники музею знайшли в сусідньому Олександрівському палаці.

Ольга Таратинова, директор державного музею-заповідника »Царське село»:

— Они немножко больше по размеру, но это те же музы античные и по их силуэтам мы можем уидеть что это тот же рисунок. Видимо он пришелся по вкусу хозяевам и они захотели через 10 лет, и они решили повторить его уже в другом дворце, Александровском.

Тут провели справжню наукову реставрацію. Вчені навіть вивчали склад мастики — матеріалу, яким з’єднували камені будівельники 18 століття. Кажуть — знайшли відповідь, чому за сотні років без опалення оздоблення з цих стін не обсипалось.

Борис Ігдалов, директор царськосільської бурштинової майстерні:

— Каменная пластина, вот эта она, с высочайшей точностью подогнана к соседней, тоесть к друг другу. Да очень тонкие швы, да для таких масштабов — это фактически ювелирная работа.

А ще під час відновлення інтер’єру реставратори з’ясували — кімнати прикрашені не агатом, а яшмою. Говорять — три століття тому просто не знали про існування такого матеріалу, тож і називали його м’ясним агатом.

Людмила Горбач, Новини, ТК «Інтер», Санкт-Петербург, Росія