Ада Роговцева вперше за останні півроку зустрілася з журналістами та друзями. У Києві відбувся ювілейний вечір легенди вітчизняного кінематографа. Після смерті сина — актриса мало з’являлася на публіці. Тепер же вирішила відзначити свої сімдесят п’ять років. Більшість із них минули на сцені.

Вона ніколи не з’являється у тиші. Її вихід — це завжди гучно. І стоячи. У невеличкому залі зібрались лише найближчі. Біляве волосся, ті ж, повні життям очі…Вона наче й не змінилась. Тільки, посамотнішала, каже.

Ада Роговцева, народна артистка України:

— Спасибо вам, что вы пришли, иначе, я бы сидела там совсем одна. Актрисы — гораздо более одиноки, чем о них думает зритель.

Це її перша спроба після смерті сина — вийти в люди. До того — жодного інтерв’ю у пресі й на телебаченні. Свою втрату Роговцева заховала під чорним вбранням.

Катерина Степанкова, дочка Ади Роговцевої:

— Вона в рутині роботи. Тільки для того, щоб менше належати собі і менше плакати по синові.

Ада Роговцева, народна артистка України:

— Я выходила на сцену — и видела его в зале. И мне казалось, ну вот это же он — вот он сидит в четвертом ряду — шестой слева. И я сходила с ума от галлюцинаций — но я скорее умерла бы — чем вылечиваться.

Це фрагмент діалогу її героїні Гелени у відомій виставі «Варшавська мелодія». Вона декламує, а за спиною, на великому екрані — уривки із фільмів, де Роговцева зіграла своїх героїнь. У її доробку понад 100 ролей у театрі та півсотні у кіно. І всі головні.

Зараз Роговцева пише книжки, викладає в університеті, грає у театрі. На березень готує нові ролі. Каже, колись грала молодиць, потім матерів, за тим – бабусь, а нині, жартує — для неї вигадали особливий образ.

— Женщина в возрасте с остатками былой красоты.

Ольга Чепіль, Олег Невядомський, Новини,  «Інтер»